Сьогодні в переддень відзначення 117-ї річниці від дня народження Уласа Самчука звернімося до його слів, які були сказані на початку 40- років минулого століття, і задумаймося, чи не актуальні вони сьогодні (цитати зі збірки «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941 – 1943 років»  /  упоряд. А.Жив’юк. Рівне: 2008). «Історія вписує нову сторінку. На мапі Європи […]

Сьогодні в переддень відзначення 117-ї річниці від дня народження Уласа Самчука звернімося до його слів, які були сказані на початку 40- років минулого століття, і задумаймося, чи не актуальні вони сьогодні (цитати зі збірки «Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941 – 1943 років»  /  упоряд. А.Жив’юк. Рівне: 2008).

«Історія вписує нову сторінку. На мапі Європи закреслюється новий простір з назвою Україна. … ні один песиміст не заперечить нам, що над цим простором пройшли віки, що тут було життя і лилась кров. Песимісти не заперечать нам нашої душі (нації), яка формувалась віками, і яка діяла, діє і діяти буде! Песимісти … не переродять нас, а що найголовніше – не винищать тих міліонів і міліонів дуже цупких, по суті, духом людей, які, коли треба, влізуть і під землю, щоб тільки не бути зметеним з поверхні планети» («Так було – так буде»).

 

«Чи маємо Батьківщину ми? Українці? Маємо! Чи чуємо її? Чи розуміємо? Не завжди! Це є основна причина тієї розгубленості, в яку попаало безліч синів якраз нашої Батьківщини. Бо хто має Батьківщину, хто її чує, любить, той має для чого жити. Завжди, скрізь, де б він не був і в якій ситуації не знаходився. Жити для Батьківщини – це не значить бути якимсь безголовим ідеалістом. Жити для батьківщини – це значить жити для себе, для своїх предків і для своїх нащадків. Це значить жити вічно, як у часі, як у просторі, так і в своєму вузькому, близькому приватному житті» («Свідомо жити»).

«Ми переконані, що найліпшим свідченням політичної зрілості є не кілька політичних груп чи партій, а організовані і забудовані всі клітини національної спільноти народу. Дуже велика і дуже виразна ідея керує цим переконанням. Ім’я їй УКРАЇНА» («За мужню дійсність»).

 

«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці. Ми цілком свідомо підкреслюємо оці дуже конкретні і дуже конечні завдання і виразно ставимо їх, як противагу нашого політичного розбиття, нашого дивовижного незрозуміння так виразної і так важливої політичної дійсності на суходолі Європи» («За мужню дійсність»).

 

«Щойно дні, які ступають перед нашими очима, дуже певно й дуже виразно вчать, що значить для народу бути свідомим. Свідомим своєї політичної міці. Свідомим великих культурно-творчих надбань і, нарешті, навіть свідомим своєї крові, своєї раси» («Героїзм наших днів»).