19.12, у середу, наш драматичний гурток підготував привітання із Днем Святого Миколая для ліцеїстів та діток із Кременецького дитячого санаторію. До Вашої уваги стаття, написана ученицею 22 групи Герасимович Іриною, яка буде опублікована у різдвяному випуску газети “Діалог”. Кременецький ліцей – це невеличка, але дружна родина. Мені хочеться, щоб у нашій сім’ї завжди панували добро […]

19.12, у середу, наш драматичний гурток підготував привітання із Днем Святого Миколая для ліцеїстів та діток із Кременецького дитячого санаторію. До Вашої уваги стаття, написана ученицею 22 групи Герасимович Іриною, яка буде опублікована у різдвяному випуску газети “Діалог”.
Кременецький ліцей – це невеличка, але дружна родина. Мені хочеться, щоб у нашій сім’ї завжди панували добро та взаємоповага, бо важливі не тільки наукові злети, досягнення, а й підтримка ближніх, співчуття, милосердя. І у ці святкові дні рада елітної молоді, продовжуючи традиції, закладені в Кременецькому ліцеї імені У. Самчука, надихнула ліцеїстів поділитися теплом своїх сердець із ближніми, тому святий Миколай завітав не в одну родину.
Передусім 19 грудня святий Миколай, якого супроводжували ангели, а позаду ховалися чортики, зайшов у кожну ліцейну групу та щиросердечно вітав: «Мир вам, діти, в цій оселі! Будьте радісні й веселі! Всім здоров’я вам бажаю, щастя й долі в нашім краю!..» А також почастував учнів солодкими сюрпризами, а декого наділив і різочками.
Далі святий Миколай, заручившись підтримкою ліцейного драматичного гуртка, з привітаннями та гостинцями від ліцеїстів завітав до дітлахів у Кременецький санаторій.
Піднімаючись східцями до актової зали, ми побачили дитячі голівки, які визирали з вікна. У Кременецькому санаторії нас прийняли радо. Кожна дитина була рада приходу гостей, а їх було чимало. Було несподівано і приємно бачити, що разом із ліцеїстами прийшли привітати малят і студенти медичного училища ім. А.Річинського, і Кременецького педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка.
Але не можна було не помітити, як вони хотіли уваги до себе, любові. А найбільше в мене викликав хвилювання і сльози «маленький ангелочок» (вихованець Кременецького санаторію), який подивився на мене своїми крихітними оченятами і пошепки запитав: «А ви будете моєю мамою?» Так боляче було це чути і дивитися в ті оченята, переповнені надією, і так хотілося подарувати всім дітям радість казки, розсмішити їх, побути з ними, просто побути. Я дивилася на них, і мені хотілося обійняти кожного, пригорнути до себе та сказати: «Усе буде добре, малята! Зі святом Миколая! Вірте в нього, і ваші бажання обов’язково збудуться!»
Ми хотіли, щоб кожне дитяче сердечко відчуло родинне тепло, щоб радість була в очах, щоб усмішки сяяли на обличчях та лунав голосний сміх. Надіємося, що підготовлені ліцейною родиною щирі дарунки, вітання, інсценівка з душевними побажаннями Миколая, теплими словами ангелів та веселими витівками чортенят зігріли дитячі серця та подарували малятам відчуття свята та добро наших душ.
Тож даруймо тепло своїх сердець!