Думки для роздумів і натхнення

На цій сторінці ти зможеш прочитати думку, історію або інформацію, яка, сподіваємось, спонукатиме тебе до роздумів та надихатиме до добрих виборів і вчинків у житті.

 

Той, хто має міцне тіло, той може терпіти і спеку, і холод. Так само і той, хто є здоровим душевно, здатний пережити і гнів, і горе,  і радість, і решту почуттів.

Епіктет

Перш, ніж гніватись

Дівчина чекала на свій рейс у великому аеропорту. Її літак був затриманий, а отже доведеться чекати кілька годин. Вона купила книгу, коробку печива і вмостилась у крісло, щоб провести час. Поруч з нею був порожній стілець, де лежав пакет печива, а на наступному кріслі сидів чоловік, який читав журнал. Вона взяла печиво, чоловік узяв теж! Її це роздратувало, але вона нічого не сказала і продовжувала читати. Та кожен раз, коли вона брала печиво, чоловік продовжував теж брати. Вона була не на жарт розлюченою, але не хотіла влаштовувати скандал в переповненому аеропорту.

Коли залишилося тільки одне тістечко, вона подумала: «Цікаво подивитися, що зробить цей нахаба?».

Ніби прочитавши її думки, чоловік узяв печиво, розламав його навпіл і простягнув їй, не піднімаючи очей. Це було межею. Вона встала, зібрала свої речі і пішла. Пізніше, коли вона сіла в літак, і відкрила сумочку, щоб дістати свої окуляри і витягла коробку печива … Вона раптом згадала, що поклала свою покупку в сумочку. І людина, яку вона вважала нахабою, ділилася з нею печивом, не проявляючи ні краплі гніву, просто з доброти. Їй стало так соромно. Але вже не було можливості виправити свою провину.

Перш ніж гніватися, задумайтеся. Можливо неправі саме ви …

 

Зважай на твої думки

Зважай на твої думки, бо вони стануть твоїми СЛОВАМИ…
Зважай на твої слова, бо вони стануть твоїми ВЧИНКАМИ…
Зважай на твої вчинки, бо вони стануть твоєю ЗВИЧКОЮ…
Зважай на твої звички, бо вони стануть твоїм ХАРАКТЕРОМ…
Зважай на твій характер, бо він стане твоєю ДОЛЕЮ…

 

Історія про олівець, який завжди лишає слід

Хлопчик уважно дивився, як бабуся пише листа. Раптом він запитав:

— Про що ти пишеш? Це історія про мене?

Бабуся перестала писати і сказала онукові:

— Так, я пишу про тебе, але набагато важливішим за написане є олівець, яким я користуюся. Сподіваюся, що коли ти виростеш, то будеш таким, як олівець.

Хлопчик здивовано глянув на олівець, а потім на бабусю:

— Це звичайний олівець… Як я можу бути схожим на нього?

Бабуся загадково всміхнулася і пояснила:

— Усе залежить від того, як дивитися на речі. Олівець має п’ять властивостей, якщо ти також їх матимеш, будеш людиною, яка приносить добро у світ.

По-перше, аби олівець писав, потрібна рука, яка ним водитиме. Ти можеш творити великі речі, але не забувай, що є Рука, яка тебе провадить. Це Бог.

По-друге, щоби олівець добре писав, його треба підстругати. Від цього він стане трішки коротшим, але набагато гострішим. Так само і нам іноді доводиться терпіти, але це робить нас кращими.

По-третє, написане олівцем можна стерти, якщо ти помилився. Це нагадування нам, що завжди можна ви­правитись, було б лише бажання.

По-четверте, насправді важлива не дерев’яна оболонка олівця, а його серцевина — графіт. Для тебе теж головним має бути те, що діється у твоєму серці.

І, нарешті, по-п’яте, олівець завжди залишає слід. Так само і ти пам’ятай: усе, що робиш у цьому житті, залишить якийсь слід. Тож старайся, щоб кожний твій вчинок був гарним.